Що таке FSRS v6 і як Polidict використовує його для ефективнішого вивчення слів

Якщо слово ніби вже знайоме, але через кілька днів ви знову не можете його згадати, проблема часто не у мотивації й не у "поганій пам'яті". Найчастіше проблема в таймінгу. Ви або повторюєте матеріал надто рано, коли це вже неефективно, або надто пізно, коли доводиться фактично вчити його заново.

Саме це і намагаються вирішити алгоритми інтервального повторення. А FSRS v6 сьогодні є однією з найцікавіших і найсильніших реалізацій цієї ідеї. У Polidict ми використовуємо FSRS не як маркетингову наклейку, а як основу реального розкладу повторень. Але з важливим нюансом: ми адаптували його під практичне вивчення словника, де важливо не лише "знати слово", а й окремо вміти його впізнати, написати, почути, вимовити та зрозуміти в конкретному значенні.

У цій статті розберемо, що таке FSRS v6, чому про нього так багато говорять, і як саме він працює в Polidict.

Якщо вам спочатку потрібна коротша база, почніть з нашого матеріалу про інтервальне повторення. А якщо вас цікавить ширший контекст, як повторення, активне пригадування та різні типи вправ працюють разом, перегляньте також статтю про опанування словникового запасу.

Що таке FSRS v6 простими словами

FSRS розшифровується як Free Spaced Repetition Scheduler. Це алгоритм, який намагається відповісти на головне питання будь-якого навчального застосунку: коли саме показати вам слово наступного разу, щоб ви його не забули, але й не витрачали час на зайві повторення.

На відміну від простих схем на кшталт "1 день, 3 дні, 7 днів, 14 днів", FSRS не призначає всім однаковий розклад. Він оцінює стан пам'яті для конкретного елемента і на основі цього вирішує, коли повторення буде найкориснішим.

У спрощеному вигляді алгоритм працює з трьома ідеями:

• Складність: наскільки важко саме вам утримувати цей матеріал.

• Стабільність: як довго знання з великою ймовірністю протримається в пам'яті.

• Ймовірність пригадування: наскільки ймовірно, що ви згадаєте це слово саме зараз.

Чим стабільніше слово у вашій пам'яті, тим далі можна відсунути наступне повторення. Якщо ж слово починає "просідати", алгоритм повертає його раніше.

Що нового у FSRS v6

FSRS існує не в одній версії, і v6 важливий тим, що в ньому оновили модель кривої забування та логіку того, як алгоритм поводиться з повтореннями в той самий день. Якщо сказати не математично, а по-людськи, то FSRS v6 став кращим у двох речах:

1. Точніше оцінювати, як знання згасає з часом.

2. Акуратніше поводитися з короткими повторними спробами після помилки або швидкого доопрацювання.

Для користувача це означає просту річ: розклад стає менш грубим і більш схожим на реальну динаміку пам'яті. Не всі слова забуваються однаково. Не всі помилки означають повний провал. І не кожен правильний клік означає однаково сильне засвоєння.

Саме тому FSRS v6 добре підходить не лише для класичних флешкарток, а й для більш складного навчального досвіду, де є різні типи вправ і кілька способів перевірити знання одного й того самого слова.

Чому це особливо важливо для словникового запасу

Слово не є одновимірним об'єктом. Можна чудово впізнавати його на слух, але не вміти правильно написати. Можна знати одне значення, але плутатись у другому. Можна впевнено читати слово, але зависати, коли треба швидко вимовити його вголос.

Багато систем повторення поводяться так, ніби слово або "вивчене", або "не вивчене". Для реального словникового запасу цього замало.

Тому в Polidict ми використовуємо FSRS так, щоб він працював не навколо абстрактної картки, а навколо конкретної навички.

Як Polidict використовує FSRS на практиці

Ось найважливіше: у Polidict немає однієї спільної оцінки "знання слова". Замість цього ми ведемо окремі стани FSRS для різних типів навчання:

• письмо — чи можете ви самостійно написати слово;

• аудіювання — чи впізнаєте слово на слух;

• говоріння — чи можете його відтворити в мовленні;

• значення — чи впевнено тримаєте в пам'яті значення слова.

Ба більше, для значень ми зберігаємо прогрес на рівні окремих визначень. Це важливо для багатозначних слів. Якщо ви добре знаєте основне значення слова, але плаваєте в переносному чи спеціалізованому, Polidict не зливає все в одну умовну "середню температуру". Алгоритм бачить, де саме є слабке місце.

1. Окремі треки замість однієї картки

Це одна з головних відмінностей Polidict від більшості застосунків зі spaced repetition. Ми не припускаємо, що правильна відповідь у флешкартці автоматично означає готовність до письма чи говоріння.

Практичний наслідок простий:

• слово може бути стабільним в аудіюванні, але нестабільним у письмі;

• одне визначення може потребувати повторення, навіть якщо інше вже давно засвоєне;

• змішане тренування може витягнути саме той аспект слова, який зараз є найслабшим.

Це робить повторення не просто персоналізованими, а предметно персоналізованими: система знає не лише що у вас просідає, а й як саме воно просідає.

2. Без кнопок на кшталт «Знову», «Важко», «Добре», «Легко»

Ще одна важлива особливість Polidict: ми не перекладаємо роботу алгоритму на користувача. У класичних FSRS- або Anki-подібних інтерфейсах людині часто потрібно вручну оцінювати кожне повторення кнопками на кшталт "Знову", "Важко", "Добре", "Легко".

Для багатьох це незручно з двох причин:

• потрібно щоразу мікрокалібрувати свою пам'ять вручну;

• користувачі часто ставлять ці оцінки непослідовно.

У Polidict ми прибрали цю складність з інтерфейсу. Замість ручного грейдингу система дивиться на реальний результат вправи: відповідь була правильною чи ні. На рівні FSRS це зводиться до дуже практичної схеми:

• правильний результат трактуємо як успішне пригадування;

• неправильний результат трактуємо як збій пригадування.

Тобто користувач просто навчається, а не керує планувальником вручну.

3. Перша спроба має значення

Є ще одна важлива деталь, яка робить розклад чеснішим. Якщо ви помилилися з першої спроби, а потім у тій самій сесії виправились, Polidict не удає, ніби це була повністю впевнена відповідь.

З точки зору навчання це правильно: якщо знання не дісталося з пам'яті одразу, значить воно ще нестабільне. Саме тому слово може повернутися раніше, навіть якщо ви його зрештою "дотиснули" в межах тієї ж сесії.

Для користувача це виглядає не як покарання, а як корисний сигнал: потрібне ще одне добре повторення, щоб знання стало надійним.

4. У змішаному тренуванні пріоритет отримує найслабший трек

Коли у слова є кілька можливих типів вправ, Polidict не обирає їх навмання. У змішаному тренуванні система дивиться, який саме трек зараз найтерміновіший: що вже прострочене, що має нижчу стабільність, що ризикує зламатися першим.

Іншими словами, якщо у вас усе більш-менш добре з аудіюванням, але письмо по слову просідає, система намагатиметься не "розмазати" увагу рівномірно, а добити саме вузьке місце.

Це одна з причин, чому навчання в Polidict відчувається більш осмисленим. Ви не просто бачите випадковий мікс завдань. Ви отримуєте вправу, яка зараз найбільш корисна.

5. Письмо не форсується раніше часу

У реальному навчанні продуктивні навички часто не варто штовхати занадто рано. Якщо людина ще нестабільно тримає значення слова, вимагати від неї впевненого написання може бути передчасно.

Тому в змішаному режимі Polidict не намагається надто рано пріоритизувати письмо, якщо базова робота зі значеннями ще не достатньо стабільна. Простою мовою: спочатку система допомагає впевнено зрозуміти слово, а потім активніше переводить його в продуктивне використання.

Це дрібна деталь на рівні логіки тренування, але саме такі дрібниці часто й відрізняють систему, яку приємно використовувати щодня, від системи, що постійно створює зайве тертя.

Що це дає користувачу Polidict

Усе це звучить технічно, але реальна користь дуже практична.

Ви повторюєте менше зайвого

Якщо слово вже стабільне у певному треку, Polidict не буде тиснути на нього так часто без потреби. Це зменшує втому і не перетворює навчання на нескінченний конвеєр знайомих карток.

Ви бачите слабкі місця, а не ілюзію прогресу

Одна з типових пасток у вивченні мов — думати, що слово вже "закрите", бо ви його десь впізнали. Окремі FSRS-треки в Polidict допомагають уникнути цієї ілюзії. Ви можете реально побачити, що слово вже знайоме на слух, але ще не готове до активного письма.

Ви не витрачаєте сили на керування алгоритмом

Вам не потрібно думати, яку кнопку натиснути: "Важко" чи "Добре", чи не занадто ви себе пожаліли, чи не були надто суворими. Polidict прибирає цей мікроменеджмент. Ви просто виконуєте вправу, а система бере планування на себе.

Розклад краще відповідає реальному використанню слова

У мові важлива не абстрактна пам'ять про картку, а здатність дістати слово в правильному форматі у правильний момент. Саме тому окремі треки для письма, слухання, говоріння і значень дають більш реалістичний навчальний результат, ніж одна усереднена оцінка на все слово.

Кому цей підхід підходить найбільше

FSRS v6 у Polidict особливо корисний, якщо ви:

• вивчаєте мову серйозно і хочете не просто "ганяти картки", а реально будувати робочий словниковий запас;

• працюєте з багатозначними словами, термінами, фразами або спеціалізованою лексикою;

• хочете поєднати рецептивне знання слова з продуктивним використанням;

• не любите складні інтерфейси й не хочете вручну керувати кнопками складності після кожної відповіді.

Якщо сказати коротко, це підхід для людей, яким важлива якість повторення, а не лише кількість.

Поширені запитання

Чому в Polidict немає кнопок на кшталт «Легко» чи «Важко»?

Тому що ми не хочемо змушувати користувача бути оператором алгоритму. У більшості випадків реальний результат вправи дає достатньо інформації: ви або дістали відповідь з пам'яті, або ні.

Чому слово може повернутися в письмовому тренуванні, якщо я вже знаю його з картки?

Тому що це різні навички. Впізнати слово і самостійно написати його — не одне й те саме. У Polidict вони плануються окремо.

Чому слово може повернутися знову, хоча я щойно виправив помилку?

Тому що перша спроба має значення. Якщо правильна відповідь з'явилася лише після помилки, система бачить, що знання ще нестабільне, і планує додаткове закріплення.

Чи означає це, що FSRS повністю автоматизує навчання?

Ні. Алгоритм добре вирішує питання коли повторювати, але не вирішує за вас питання що саме вчити і в якому контексті використовувати слово. Саме тому в Polidict важливі не лише повторення, а й якісні визначення, приклади, аудіо та різні типи тренувань.

Висновок

FSRS v6 — це не просто ще одна нова абревіатура зі світу застосунків для навчання. Це сильний сучасний підхід до планування повторень, який краще враховує реальну поведінку пам'яті, ніж фіксовані або надто грубі інтервали.

У Polidict ми використовуємо його так, щоб алгоритм працював на користь реального словникового навчання:

• окремо відстежуємо письмо, аудіювання, говоріння та значення;

• плануємо повторення без ручних кнопок складності;

• враховуємо, чи відповідь була впевненою з першої спроби;

• пріоритизуємо той аспект слова, який зараз справді потребує уваги.

У підсумку це дає те, чого зазвичай і хочуть серйозні мовні учні: менше випадковості, менше шуму в інтерфейсі, менше зайвих повторень і більше відчуття, що система справді допомагає рухатися вперед.

Якщо хочете глибше зануритися в тему, далі логічно читати:

• Інтервальне повторення для словникового запасу — базове пояснення підходу та його ролі в Polidict.

• Опанування словникового запасу: Стратегії та Polidict — ширший погляд на те, як spaced repetition поєднується з практикою, контекстом і довготривалим запам'ятовуванням.

Якщо хочете побачити, як це працює на практиці, спробуйте Polidict і дайте алгоритму зробити найважливіше: повернути слово саме тоді, коли це має сенс.